Заходи місцевої влади задля очищення річки Південний Буг

Автор: Поліна Ковальська

Відповідальність, якість.

Південний Буг – одназ найважливіших водних артерій України є найбільшою річкою, басейн якої повністю розташований в межах України. Він охоплює всю Вінницьку область, забезпечує водяним ресурсом населення місцевості та є одним з показників екологічного стану довкілля.
Постійний контроль за станом води на території міста Вінниця ведеться фахівцями КП «Вінницяоблводоканал», яке забезпечує цілодобове водопостачання та водовідведення міста. Його вплив розповсюджується на права на суспільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Вінницька обласна рада. Якість й використання водойм можуть бути пріоритетами для департаментів міського господарства; енергетики, транспорту та зв’язку; охорони здоров’я Вінницької міської ради. Також є Міська санітарно-епідеміологічна станція, що знаходиться під сферою впливу Міністерства охорони здоров’я. Південнобузьке басейнове управління водних ресурсів, створене Держводагенством (його ж діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля), Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (за яку відповідає Міністерство охорони навколишнього природного середовища України). Але, досліджуючи дану тему, ми стикаємося з проблемою: дані раніше 2011 року не лише про екологічний стан води, а й про здійснення місцевою владою заходів задля її очищення майже неможливо знайти у відкритому доступі. Онлайн-ресурси поданих установ не публікують їх усі, а деякі навіть надають лише актуальну інформацію поточного року.

Впливати на рішення щодо водойм цього басейну можуть й інші держустанови, якщо їх діяльність стосується ресурсів річки. Але остаточне рішення та контроль будуть за раніше переліченими органами. Їх робота регулюється преважно Водним кодексом України, введеним в дію 13 червня 1993 року та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Ще 12 жовтня 2009 року була складена монографія «Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу». Вона була затверджена вченою радою географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Загалом було досліджено період з 1996 по 2005 роки. Оцінка показників була проведена за критеріями, що автори поділяють на 3 блоки. Кожен з них має свої класифікації якості поверхневих вод за певними критеріями:
Автори тоді дійшли висновку, якість води Південного Бугу за рівнем чистоти можна характеризувати, як добру, досить чисту, задовільну або слабко забруднену. Однак спостерігалося погіршення якості води басейну нижче міст Хмельницький, Хмельник, Вінниця, Кіровоград й Новий Буг. Це забруднення відбувалося за рахунок специфічних речовин токсичної та радіаційної дії, внаслідок антропогенного навантаження (людська діяльність та робота промисловості). Але в цілому, як помічають дослідники, досліджений ними період показує покращення якості води й тенденцію зменшення антропогенного впливу.

Програмна фаза

У 2003 році Верховна рада України затвердила загальнодержавну програму розвитку водного господарства, що, звісно, включає й Південний Буг. Спонукав до такого рішення «незадовільний екологічний стан водних об’єктів є головною причиною погіршення якості питної води, що зумовлює поширення захворювань і погіршення здоров’я населен». Програма повинна була покращити якість поверхневих вод, відповідно, питної води й врегулювати користування місцевими водоймами. Здійснювалася у 2 етапи: перший – до 2006 року; другий – до 2011 року.
У відкритому доступі не надано звітів про виконання цієї програми або інших щодо Південного Бугу до 2007 року. Але тоді Вінницькою міською радою у 2007 році було оприлюднене рішення про хід виконання Програми охорони навколишнього природного середовища на період 2006-2008 роки. У ній зазначаються заходи не лише щодо водойм, але у цій роботі доречно взяти до уваги лише їх. З метою поліпшення екологічного стану водного басейну та якості питної води за рахунок коштів міського бюджету було проведено оздоровлення поверхневих вод річок Тяжилівка, П’ятничанка, що входять до басейну Південного Бугу, на суму 172800 грн. (~31418$), на виконання робіт по очищенню русел малих річок та струмків у 2006 році було використано 8100 грн. (~1472$). Для вирішення проблем зменшення забруднення поверхневого стоку річки Південний Буг з міського Фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти в сумі 35330 грн. (~6423$) на проведення робіт по винесенню прибережних захисних смуг водоймищ міста в натуру.

В документі зазначили, що в наступних роках діяльність міської влади буде направлена на очищення прибережних смуг та водоймищ від несанкціонованих звалищ побутових та будівельних відходів; будівництво очисних споруд і каналізаційних мереж.
Наступним було опубліковане рішення про хід виконання Програми охорони навколишнього природного середовища на період 2009-2011 роки.
Загалом було:
Побудовано 100 м. зливової каналізації по вулицях Шевченко-Келецька, проведено капітальний та поточний ремонт мережі зливової каналізації, а саме, замінено 6 люків, відремонтовано 24 зливо-приймальних колодязів, 64 решітки зливової каналізації, 18 оглядових колодязів, виконано технічне обслуговування 46 каналізаційних зливоприймальних колодязів та 782,7 м колекторів.
Проведено роботи з винесення прибережних захисних смуг водойм міста в натуру (по р. П.Буг від вул. Свердлова до Сабарова), укладено угоди на винесення ПЗС півострова Бригантина та озера Вишенька;
Проведено роботи з поліпшення санітарного стану прибережних смуг (р. Тяжилівка, р. Вінничка, р. Вишенька, ділянки р. П.Буг, біля буд. 115, по вул. Свердлова).
Запроваджено процедуру погодження матеріалів землеустрою всіх землекористувачів з управлінням екології щодо відповідності винесення в натуру прибережних захисних смуг.
Здійснені заходи з очищення акваторії річки Південний Буг в межах зон санітарної охорони водозаборів КП “Вінницяоблводоканал”.

Хоча якість питної води відповідала вимогам ГОСТ 2874-82 і мала суттєвий запас до нормативних величин, стан поверхневих вод й прибережних територій визнали незадовільним, незважаючи на втілені заходи. Потенційними забруднювачами поверхневих водойм міста були такі підприємства: ВОКП ВКГ «Вінницяводоканал», ВАТ «ВІЗ», «Вінницяпобутхім», «Пневматика», «Олійножировий комбінат», ДП 45 ЕМЗ та підприємства, які розташовані на території бувшого ВО «Хімпром».
Якість очистки скидів була поганою, що призводило до суттєвого забруднення води.
Стан прибережних захисних смуг, особливо в місцях прилягання індивідуальних домогосподарств, є незадовільним, з причин не визначення в натурі ПЗС, не розкріплення прилеглих ділянок водойм за домогосподарствами.
З метою підвищення екологічної свідомості, пропагування бережливого стану до рідного міста у телеефірі міста транслювались 7 відеороликів зовнішньої реклами. Також провели ІІ Всеукраїнський з’їзд екологів в роботі якого взяли участь понад 180 учасників зі всієї України, а також гості із зарубіжжя, зокрема, з Росії, Білорусії, Польщі, Франції та Канади.
На реалізацію комплексу природоохоронних заходів, за рахунок усіх джерел фінансування за 9 місяців 2009 року було використано 19 558800 грн. (~3 556145$), в тому числі кошти Фонду охорони навколишнього природного середовища міської ради – 219400 грн. (~39890$).
На момент публікації (19.06.2007) звітності про хід Програми на 2006-2008 роки курс долару був таким: 5 грн. 5 коп. за 1$ США.
Ще одне рішення про виконання Програми охорони навколишнього природного середовища на період 2009-2011 роки надали у 2011 році. Цього разу документ містив ще й затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища міста Вінниці на 2012-2015 роки.
На виконання робіт по покращенню екологічного стану міста за звітний період направлено 88 291500 грн. (~16053$), в тому числі з державного бюджету – 11 47400 грн. (~143784$), з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 8 658700 грн. (~1 574309$), з міського бюджету – 26 551200 грн. (~4 827490), з
міського фонду охорони навколишнього природного середовища – 1 123600 грн. (~204290$), коштів підприємств та інших джерел – 40 910700 грн. (~7 438309$).
Саме на покращення стану водних ресурсів за звітний витрачено 43 383500 грн. (~7 887909$).
На момент публікації (27.12.2011) звітності про хід Програми на 2009-2011 роки курс долару був таким: 7 грн. 98 коп. за 1$ США.

За рахунок вказаних коштів проведено реконструкцію набережної з розчисткою русла річки Південний Буг, частково річки Віннички, виконувались берегоукріпні роботи струмка по вул. Свердлова та капітальні роботи по берегоукріпленню річки Тяжилівка, поліпшено санітарний стан прибережних смуг річок Південний Буг, П’ятничанки та малих річок, забезпечено винесення прибережнозахисних смуг водоймищ міста в натуру. Також здійснювались роботи по інвентаризації та розробці схеми зливової каналізації, капітальний і поточний ремонти існуючої мережі зливової каналізації, проведено роботи по реконструкції насосно-повітродувної станції на очисних спорудах, розроблено проектно-кошторисну документацію очисних споруд каналізації м. Вінниці. Проведені роботи з упорядкування зливової каналізації на території ВО «Хімпром» з метою недопущення несанкціонованих скидів поверхневих забруднюючих речовин в річку Тяжилівка.
Наразі маємо доступ до ще одного документа за 2011 рік. У вже переглянутих описувались заходи щодо покращення екології в цілому і ми розглядали лише «річкову» складову. А в цій звітності міська рада інформує про здійснення заходів щодо забезпечення охорони водойм на території міста від забруднення.
Вказано, що на формування екологічної свідомості та культури мешканців міста в звітному періоді направлено – 55000 грн., за рахунок яких проведено конкурси, акції, екологічну науково-практичну конференцію, виготовлено відеоролики , відеофільми, розповсюджено поліграфічну продукцію у вигляді плакатів та постерів.
В межах території міста офіційно зареєстровано 12 випусків стічних вод у річку Південний Буг та його основні притоки. Забезпечено контроль стану води відкритих водойм в постійних точках спостереження і в 4-х точках по програмі державного моніторингу якості води в р. Південний Буг.
Аналіз засвідчив, що вагомими чинниками щодо забруднення відкритих водойм є скиди зливових вод. Поверхневе забруднення потрапляє у водотоки за рахунок незадовільного стану утримання територій прибережно-захисних смуг та територій підприємств, зокрема тих, які розташовані в межах бувшого ВО “Хімпром”, а також в місцях прилягання індивідуальних будинковолодінь садибного типу забудови. Прибережні захисні смуги на значних проміжках не визначені в натурі.
Очистка русел і берегів відкритих водойм проводиться вкрай незадовільно, в тому числі і в межах пляжних зон.
В минулому році фахівцями міської санепідстанції для хімічного аналізу було відібрано 124 проби води з відкритих водойм, з яких 41,1% не відповідало санітарним вимогам. В 2009 році цей показник становив 24,5%. Були виявлені перевищення вмісту: нафтопродуктів, сульфатів, міді, зважених речовин, кадмію, аміаку, синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР).
Для мікробіологічних досліджень було відібрано 64 проби води, з яких 28 (45,3%) не відповідали вимогам санітарних норм. В 2009 цей показник становив 40,6%. В водоймах виявлялись перевищення індексу лактозо-позитивних кишкових паличок, ентерококків.
В 2010 році рівень відхилень від вимог по мікробіологічним показникам складав 45,3%, а в місцях водокористування, таких як пляжі, забруднення реєструвалось в 89,3% досліджених проб.
Результати лабораторних досліджень якості води відкритих водойм в місцях водокористування та рекреаційних зонах виявлені тенденції превалювання впливу забруднення побутовими стічними водами.
Наприклад, у 2010 році зафіксовано декілька випадків скидів стічних вод у річку Тяжилівку.
Було актуальним питання планування та проведення гідротехнічних заходів для підприємств та установ міста Вінниця, які розташовані вздовж берегів річок, з метою покращення санітарного стану водойм та прилеглої до них території.
Міська раза зазначила, що «роботи виконуються не в повному обсязі з причин відсутності цільових коштів».
До того ж, незважаючи на заходи з розвитку каналізаційної мережі, забезпечення послугами з централізованого стоковідведення суттєво відстає від темпів розвитку водопровідної мережі.
Далі вже 2013 року дізнаємося про хід виконання нової програми на 2012-2015 роки за 2012 рік. У документі знову зазначено, що діяльність була спрямована на раціональне використання природних ресурсів та зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище. У порівнянні з попередніми звітами й монографією бачимо повторюваність мети.
Але все ж зазначається позитивна тенденція: в порівнянні з показниками 2011 року значно покращилась якість води, як за хімічними, так і за бактеріологічними показниками. На покращення стану водних ресурсів м. Вінниці направлено кошти в сумі 11 500000 грн. (~1 439299$)/
З 64 заходів, передбачених Програмою на 2012 рік, 5 – завершені, 42 – знаходяться в стадії виконання а 17 не виконали через відсутність фінансування.

Також продовжено роботи по очищенню русел малих річок, струмків та озер, реконструкції, капітальному та поточному ремонтам існуючої мережі зливової каналізації, реконструкції та заміни особливо ненадійних ділянок мереж
водопостачання та водовідведення, виконувались роботи з капітального та поточного ремонтів колодязів питної води та їх очищення.
Постійно здійснюється контроль за якістю води відкритих водойм, в тому числі і основної водної артерії міста – річки Південний Буг.
У 2012 році збудували 5,7 км мереж каналізації в мікрорайонах «Старе місто» та «Тя-жилів», а також на території квартальних комітетів «Підлісний» та «Димитрівський». Виконання робіт здійснювалось на умовах співфінансування за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (2 900000 грн.), міського бюджету (2 200000 грн.), фонду охорони навколишнього природного середовища міської ради (600000 грн.) та коштів мешканців, які у 2012 році зібрали 2 600000 грн.
На момент публікації (31.05.2013) звітності про хід Програми на 2012-2015 роки курс долару був таким: 7 грн. 99 коп. за 1$ США.
На формування екологічної свідомості та культури мешканців міста в звітному періоді спрямовано 14400 грн. Виготовлено відеоролики, біл-борди та ліфтборди на теми «Прибери після зими», «Зупини тих, хто палить листя» та «Велосипед – це модно». В рамках організованого Дня довкілля для маленьких вінничан було проведено екологічні вікторини, змагання, презентації загонів, екскурсії та інформаційні бесіди. У ландшафтному дизайні ДНЗ використовуються фігури, виготовлені з вторинної сировини.
Так як Вінницька міська рада регулярно надає документи з теми екологічного стану тільки після 2012 року, то маємо ще одну звітність про виконання програми на 2012-2015 роки, тільки вже за 2014 рік.
Зазначають, що 2013 року в екологічному стані Вінниці зменшилась кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, але в порівнянні з показниками 2012 року погіршилась якість води, як за хімічними, так і за бактеріологічними показниками.
На виконання робіт по покращенню екологічного стану міста у звітному періоді використали 139 700000 грн. (~ 11 818950$) загалом. З державного бюджету – 21 600000 грн. (~1 827411$), з обласного бюджету – 1 500000 грн. (~126903$), з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 4 200000 грн. (~355329$), з міського бюджету – 46 800000 грн. (~3 959390$), з міського фонду охорони навколишнього природного середовища – 100000 грн. (~8460$), коштів підприємств та інших джерел – 65 500000 грн. (~5 541455$).

На момент публікації (27.06.2014) звітності про хід Програми на 2012-2015 роки курс долару був таким: 11 грн. 82 коп. за 1$ США.

З 62 заходів, передбачених Програмою на 2013 рік, 3 – завершені, 43 – знаходяться в стадії виконання, а 16 – не виконувались через відсутність фінансування.

Звітність повідомляє, що тривали роботи по очищенню русел малих річок, струмків та озер, реконструкції, капітальному та поточному ремонтам існуючої мережі зливової каналізації, реконструкції та заміни особливо ненадійних ділянок мереж водопостачання та водовідведення, виконувались роботи з капітального та поточного ремонтів колодязів питної води та їх очищення. У 2013 році проведено обстеження та інвентаризацію 36,7 км мережі зливової каналізації та виконано роботи з винесення прибережної захисної смуги річки Вишня та правої притоки річки Південний Буг.
Знову згадується постійний контроль за станом водойм.

Висвітлення чи активізація?

У 2016 році департамент екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації оприлюднює «Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області». Згідно з даними державних статистичних звітів «Про використання води» за цей рік у Вінницькій області для потреб водопостачання населення і галузей економіки забрано 111,5 млн.м3 води, що на 8,2 млн.м3 менше, ніж у 2015 р. Скид забруднених вод зменшився на 0,57 млн.м3 у порівнянні з 2015 роком. Основним джерелом забруднених стічних вод є комунальне господарство, на яке припадає 92% від загального обсягу таких скидів, промисловість – 8%. У 2016 році поверхневі води Вінницької області були забруднені органічними речовинами, сполуками азоту. Внаслідок такого забруднення спостерігалось раннє цвітіння води у річках.

Аналізуючи методи очистки зворотних вод підприємств – забруднювачів, то 80% існуючих очисних споруд морально застарілі та фізично зношені, що веде до частих аварійних ситуацій. Неефективна робота очисних споруд призводить до подачі споживачам води не відповідної якості та скид у водні об’єкти забруднених зворотних вод.
Стан природокористування в частині використання водних ресурсів на території Вінницької області характеризується сталим розвитком. Найбільшою проблемою є зміна якості природних вод через забруднення водних об’єктів внаслідок недостатньої очистки стічних вод на очисних спорудах області. Загальною проблемою майже всіх очисних споруд каналізації області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми. Це пов’язано із зношеністю та технічно застарілим обладнанням очисних споруд.
На початку 2017 року Південний Буг отримав четвертий рівень забрудненості. Влітку, через незвичайно велику кількість водоростей, Буг «цвів», через що підприємство «Вінницяоблводоканал» було вимушене використати уп’ятеро більше реагентів, щоб зробити воду придатною до споживання населенням. Депутати міської ради на сесії у червні того ж року проголосували за те, аби місто придбало земснаряд для розчистки Бугу.
21 листопада 2017 року відбулось засідання постійної комісії житлово-комунального господарства Вінницької обласної ради, на яку також запросили екологів та представників «Вінницяоблводоканалу». На засіданні зачитали повідомлення від представника Служби безпеки України у якому було сказано про те, що за три роки Південний Буг обміліє щонайменше на 30%. Керівник «Вінницяоблводоканалу» підтвердив, що якість води у річці поступово погіршеється, однак зауважив, що з питною водою, що надходить після очистки з водопроводу, поки все добре. Олександр Чернятинський пов’язав проблеми Південного Бугу із дуже слабкою течією, відсутністю здатності до самоочищення, окрім цього постійно збільшується кількість планктону та водоростей, а очищення води до придатного стану потребує значних витрат.
Наприкінці засідання комісіїї її голова Андрій Ковальов зауважив, що питання фінансування та подальшого плану дій щодо порятунку Південного Бугу потрібно буде ще обговорити та запропонував фахівцям розробити детальні пропозиції, як покращити стан води в річці.
Під час прямого ефіру радіо «Місто над Бугом» також 2017 році голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій інформував про комплекс заходів, розроблених для покращення якості питної води для населення. «За останніх 20 років відбулася повна руйнація системи захисту по всьому південнобузькому басейні. Ще одна проблема – посуха останніх кількох років» – відзначив Валерій Коровій. «Сьогодні ми маємо проблеми не лише з водозабором для міського водоканалу, а й проблематику з водозабором по всьому руслу річки Південний Буг. Це комплексне питання, яке торкається не лише Вінницької області» – продовжив голова ОДА. За словами Валерія Коровія, в поточному році вперше з обласного бюджету виділили 3 мільйони гривень на заходи по очистці прилеглих до міста Вінниці акваторій. «Ми запустимо земснаряд, який буде очищати невеликі річки, що впадають в Південний Буг. Одночасно, Вінницька міська рада, за кошти міського бюджету розробляє комплекс заходів, в т.ч. і придбання земснаряду для того, аби в місті були дотримані санітарні норми з водозабору та здійснені заходи по додатковій очистці води» – підкреслив голова ОДА.
КП «Вінницяоблводоканал» повідомило, що з 01.09.2017 року набере чинності тариф за очистку стічних вод на очисних спорудах каналізації міста Вінниці, відповідно до наказу КП «Вінницяоблводоканал» від 17.08.2017 р. № 465.
До того ж, 25 липня розпочалась планова зупинка водопровідної насосної станції №2 та виконання робіт по заміні засувок на мережі водопроводу. Був задіяний фактично весь робочий персонал КП «Вінницяоблводоканал», працювало 8 робочих, ремонтні бригади ремонтно-будівельної дільниці та мережі каналізації у денний час. Бригади ремонтно будівельної дільниці займались ремонтом водопровідних колодязів, а мережі каналізації промиванням та прочисткою мереж каналізації.
Можна прослідкувати активізацію водоочисної діяльності держустанов з 2017 року, але ми також не можемо стверджувати, що її не було й до 2011 року, тому що не маємо потрібної документації, щоб це засвідчити чи оскаржити. У будь-якому випадку – такі заходи є роботою для вповноважених осіб та закладів.
10 травня 2018 року на сайті облдержадміністрації з’являється повідомлення, що декілька років поспіль на Вінниччині продовжує погіршуватися ситуація зі станом водойм. Зменшується кількість опадів, падає рівень річок, ставків та ґрунтових вод. За прогнозами синоптиків бідним на опади буде й 2018 рік. До того ж, в Сабарівському водосховищі, яке є основним джерелом водопостачання місті Вінниці, об`єм мулових наносів орієнтовно становить 300 мільйонів кубічних метрів. Вже закуплено земснаряд та відповідне обладнання для очистки русла річки Південний Буг.
9 січня 2019 року ресурс обдержадміністрації повідомляє, що серед основних робіт, які плануються до виконання у цьому році, є відновлення гідрологічного та санітарного режимів поверхневих водойм області.
Зокрема, заплановано завершення розчистки річки Десна та реконструкції берегозакріплювальних споруд в межах селища Стрижавка.
У 2018 році такі роботи виконані на суму 4 018500 грн. Русло розчищено від мулових насосів, укріплені береги. Круті повороти закріплені з метою попередження розмивання. Додатково очищений рукав староріччя довжиною 60 метрів, що
покращить водообмін та зменшить цвітіння води. Намул розміщений на картах намиву вздовж берега. Береги сплановані з влаштуванням захисних валів і засіяні багаторічними травами.
У ході проведення робіт виникла потреба у проведенні додаткових робіт, що не передбачені проектно-кошторисною документацією. Зокрема: перепади ґрунту потребують додаткової підсипки, а розбіжність між запроектованою та фактичною шириною русла вимагає доочистки на всю ширину русла з подальшим закріпленням берегів. Вже виготовлена проектно-кошторисна документація. У 2019 році на ці роботи планується витратити 2 152700 грн.
Названі роботи є початком комплексних робіт із відновлення річки Південний Буг в межах області.
На 2019 рік заплановані роботи з розчистки самого Південного Бугу в межах селища Стрижавка, м. Вінниця, м. Хмільник та Хмільницького району на близько 250 млн грн за умови співфінансування Державним агентством водних ресурсів України. Також посадовці планують розширити число земснарядів, на що хочуть витратити більше 12 мільйонів гривень.
Екологиня Олена Яворська коментує ситуацію так: «Якщо порівнювати з людиною, що захворіла, то земснаряд наче «аспірин». Він лікує симптоми — очищає річку від намулу, але не прибирає причини замулення водойми. Але без цього не можна розпочати повноцінне «лікування». Забруднення річок є наслідком різноманітних видів діяльності людини, і роботи по очищенню потрібно виконувати в комплексі. Надалі потрібно зменшити зарегульованість течії — ліквідувати всі штучні водойми, що перестали бути ефективними для господарства. Для прикладу, робили став площею 5-6 гектарів для розведення риб, але нині — для зариблення не використовують увесь об’єм водойми. Потрібно відновити режим прибережних смуг: забудова поблизу річки продовжується, розорювання та обробка добривами полів — також. Такого не повинно бути, якщо ми хочемо зберегти головне джерело питної води у області».
2020 року розпочався перший етап комплексного очищення річки Південний Буг у Вінниці. Очищення проходитиме у три черги, внаслідок чого річка стане чистішою, а вода у кранах вінничан – покращиться. Про це заявив міський голова Вінниці Сергій Моргунов на свій сторінці у Facebook у лютому цього ж року.

Працював земснаряд, придбаний у 2018 році за кошти громади, а також спеціальний екскаватор-амфібія. З дна річки дістали тонни намулу, техніка намила понад 12 тисяч кубометрів донних відкладень. З потеплінням залучили ще один земснаряд та баржу, які придбали торік.
Таким чином ми бачимо, що останні кілька років зокрема ВМР та Вінницька облдержадміністрація сприяють одна одній у вирішенні «річкових» питань.
Для продовження роботи по реалізації першого етапу проєкту з очистки ріки 28 лютого вирішили виділити ще 4,2 мільйона гривень. Зібрано з дна вже 19 000 кубометрів намулу, як зазначають на сайті міськради. У Басейновому управлінні водних ресурсів річки Південний Буг стверджують, що рівень забруднення Південного Бугу в середньому майже незмінний 20 років. Щоправда, свої корективи вносять зміни клімату.
«Якщо літо жарке і в річці мало води, то концентрація органіки буде вищою. Брудне дно і висока температура – хороше середовище для розмноження бактерій, зокрема кишкової палички, тому влітку не рекомендують купатися. Але після очищення річки земснарядами – вона стає повноводнішою, і ймовірність розмноження кишкової палички має зменшитись» – каже Світлана Буланюк, начальниця басейнової лабораторії моніторингу водних ресурсів.
У будь-якому випадку, очищенні басейну Південного Бугу – це довготривалий процес через деякі обмеження. Використовувати техніку можна лише вдень, щоб не заважати
місцевим мешканцям, і тільки кілька місяців на рік, через погодні умови. Чистити Буг не можна й в період нересту. У шарі намулу теж відбувається активний період розмноження. На це все треба звертати увагу – бо порушиться екосистема. Сам же намул, що дістають з дна річки, має осісти спочатку на карті намиву, яку створили торік. Планують його використовувати й для озеленення міста, але спершу очищати.

До чого ми дійшли?

Отож, можна зробити такі висновки:

Встановити точну частоту проведення заходів та стан води Південного Бугу майже неможливо, через відсутність відповідних документів до 2011 року. Вже пізніше їх публікують, але частково (не всі) та неструктуровано. Причина в тому, що лише в 2011 році був прийнятий Закон України «Про доступ до публічної інформації». Він визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Наразі держустанови почали вправно та упорядковано публікувати документацію (тобто так, що знайти та переглянути її не буде важно пересічному громадянинові) лише з 2017 року.
Основними причинами забруднення води Південного Бугу залишаються викиди у нього відходів виробництва, стічних каналізаційних вод, діяльність ГЕС та забруднення берегових смуг. Але, на думку керівника «Вінницяоблводоканалу», загроза обміління була викликана природними властивостями річки. Звісно, і брак коштів обмежує можливості будь-яких дій.
Ситуація з якістю води у різні роки то покращувалась, то погіршувалась, але не настільки, щоб це вже стало серйозною небезпекою для тваринно-рослинного світу річки та для місцевого населення. Хоча загроза обміління на 30% була оголошена у 2017 році.
Причинами сталих характеристик водяної норми є застаріле очисне обладнання, яке лише розпочали модернізувати в останні роки.
Дії місцевих органів влади щодо очищення Південного Бугу стали більше висвітлювати останні 3 роки. Тому може скластися враження, що заходів з «лікування» водойми стало більше. Та ми не можемо стверджувати це на 100%, через брак документів до 2011 у відкритому доступі за відсутності.

Автор: Поліна Ковальська

Відповідальність, якість.

Південний Буг – одназ найважливіших водних артерій України є найбільшою річкою, басейн якої повністю розташований в межах України. Він охоплює всю Вінницьку область, забезпечує водяним ресурсом населення місцевості та є одним з показників екологічного стану довкілля.
Постійний контроль за станом води на території міста Вінниця ведеться фахівцями КП «Вінницяоблводоканал», яке забезпечує цілодобове водопостачання та водовідведення міста. Його вплив розповсюджується на права на суспільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Вінницька обласна рада. Якість й використання водойм можуть бути пріоритетами для департаментів міського господарства; енергетики, транспорту та зв’язку; охорони здоров’я Вінницької міської ради. Також є Міська санітарно-епідеміологічна станція, що знаходиться під сферою впливу Міністерства охорони здоров’я. Південнобузьке басейнове управління водних ресурсів, створене Держводагенством (його ж діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля), Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (за яку відповідає Міністерство охорони навколишнього природного середовища України). Але, досліджуючи дану тему, ми стикаємося з проблемою: дані раніше 2011 року не лише про екологічний стан води, а й про здійснення місцевою владою заходів задля її очищення майже неможливо знайти у відкритому доступі. Онлайн-ресурси поданих установ не публікують їх усі, а деякі навіть надають лише актуальну інформацію поточного року.

Програмна фаза

В документі зазначили, що в наступних роках діяльність міської влади буде направлена на очищення прибережних смуг та водоймищ від несанкціонованих звалищ побутових та будівельних відходів; будівництво очисних споруд і каналізаційних мереж.
Наступним було опубліковане рішення про хід виконання Програми охорони навколишнього природного середовища на період 2009-2011 роки.
Загалом було:
Побудовано 100 м. зливової каналізації по вулицях Шевченко-Келецька, проведено капітальний та поточний ремонт мережі зливової каналізації, а саме, замінено 6 люків, відремонтовано 24 зливо-приймальних колодязів, 64 решітки зливової каналізації, 18 оглядових колодязів, виконано технічне обслуговування 46 каналізаційних зливоприймальних колодязів та 782,7 м колекторів.
Проведено роботи з винесення прибережних захисних смуг водойм міста в натуру (по р. П.Буг від вул. Свердлова до Сабарова), укладено угоди на винесення ПЗС півострова Бригантина та озера Вишенька;
Проведено роботи з поліпшення санітарного стану прибережних смуг (р. Тяжилівка, р. Вінничка, р. Вишенька, ділянки р. П.Буг, біля буд. 115, по вул. Свердлова).
Запроваджено процедуру погодження матеріалів землеустрою всіх землекористувачів з управлінням екології щодо відповідності винесення в натуру прибережних захисних смуг.
Здійснені заходи з очищення акваторії річки Південний Буг в межах зон санітарної охорони водозаборів КП “Вінницяоблводоканал”.

Висвітлення чи активізація?

До чого ми дійшли?

Отож, можна зробити такі висновки:

Встановити точну частоту проведення заходів та стан води Південного Бугу майже неможливо, через відсутність відповідних документів до 2011 року. Вже пізніше їх публікують, але частково (не всі) та неструктуровано. Причина в тому, що лише в 2011 році був прийнятий Закон України «Про доступ до публічної інформації». Він визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Наразі держустанови почали вправно та упорядковано публікувати документацію (тобто так, що знайти та переглянути її не буде важно пересічному громадянинові) лише з 2017 року.
Основними причинами забруднення води Південного Бугу залишаються викиди у нього відходів виробництва, стічних каналізаційних вод, діяльність ГЕС та забруднення берегових смуг. Але, на думку керівника «Вінницяоблводоканалу», загроза обміління була викликана природними властивостями річки. Звісно, і брак коштів обмежує можливості будь-яких дій.
Ситуація з якістю води у різні роки то покращувалась, то погіршувалась, але не настільки, щоб це вже стало серйозною небезпекою для тваринно-рослинного світу річки та для місцевого населення. Хоча загроза обміління на 30% була оголошена у 2017 році.
Причинами сталих характеристик водяної норми є застаріле очисне обладнання, яке лише розпочали модернізувати в останні роки.
Дії місцевих органів влади щодо очищення Південного Бугу стали більше висвітлювати останні 3 роки. Тому може скластися враження, що заходів з «лікування» водойми стало більше. Та ми не можемо стверджувати це на 100%, через брак документів до 2011 у відкритому доступі за відсутності.