Виступаючи в ефірі 112 каналу, народний депутат Сергій Тарута стосовно Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС зробив декілька гучних заяв.
Теза 1: «Виграємо ми від цього, чи не виграємо. Безвіз, з одної сторони ми виграємо, а з іншою, ми можемо залишитися без молоді і без тих, хто сьогодні працює «(20:00)
ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ
АРГУМЕНТИ І ДОКАЗИ:
Безвізовий режим не становить загрози «залишитися без молоді і без тих, хто сьогодні працює». Адже він передбачає поїздки на термін не довше 90 днів і тільки з туристичною, бізнесовою, культурною, сімейною метою Тобто безвізовий режим з ЄС не дає права влаштуватися навіть на короткострокову роботу. Для цього доведеться отримати робочу візу.
CУТНІСТЬ ПИТАННЯ:
11 травня 2017 р. в рамках засідання непрофільної Ради ЄС – з питань сільського господарства та рибальства було ухвалене рішення про надання безвізового режиму для України. Від моменту набуття чинності безвізового режиму українці зможуть поїхати без візи до 30 країн Європи. Згідно офіційного комюнике Ради Європи було внесено зміни до постанови Ради Європи 539/2001, що перемістили Україну з Додатка I (країни, громадяни яких потребують візи для в’їзду в Шенгенську зону) до Додатка II (Безвізові країни) відповідного документу. Громадянам України з біометричним паспортом для поїздки в ЄС на термін до 90 днів для бізнес, туристичних або сімейних цілей більше не потрібна віза.
Теза 2: «Треба щоб, спочатку Уряд, він головний носій і ініціатор всіх законів. Він розроблює проект, спілкується з фахівцями, економістами, доводять людям- це буде краще (25:26).
ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА
АРГУМЕНТИ І ДОКАЗИ:
Згідно з ст. 93 Конституції України, право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. При чому єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (ст. 75).
Отже, уряд (Кабінет Міністрів) не є «головним носієм і ініціатором всіх законів», як каже Тарута. Законодавча влада в Україні – Верховна Рада. А уряд володіє законодавчою ініціативою разом із народними депутатами (Верховна Рада) та Президентом України.
Теза 3: «Сьогодні ми маємо самий низький рівень тривалості життя в Європі. Треба його підвищити хоча би на рік –два» 29:03.
ВЕРДИКТ: ПРАВДА
АРГУМЕНТИ І ДОКАЗИ:
Згідно індексу тривалості життя (систематизований і перекладений російською на сайті Центру гуманітарних технологій) Україна дійсно має найнижчий показник середньої тривалості життя серед країн Європи. Вона складає 71, 1 рік.
СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ:
Індекс рівня тривалості життя (Life Expectancy Index) – основний показник середньої очікуваної тривалості життя в країнах світу.
Розраховується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) на основі статистичних даних, одержуваних від національних інститутів і міжнародних організацій, які акумулюються у Відділі народонаселення Департаменту з економічних і соціальних питань ООН.
Індекс рівня тривалості життя публікується в спеціальному звіті Організації Об’єднаних Націй (ООН) «Оцінка тенденцій розвитку світового населення» і використовується для розрахунку Індексу людського розвитку (Human Development Index) в рамках спеціальної серії доповідей ООН про розвиток людини. Індекс оновлюється щороку, однак звіти з даними ООН, як правило, запізнюються на два-три роки, так як вимагають міжнародного зіставлення після публікації даних національними статистичними службами. Тому останній рейтинг у відкритому доступі датується 2015 роком.
Автор: Андрій Войтенко
Редактор: Олександр Гороховський