Народний депутат України, лідер партії «Опозиційний блок» та голова парламентської фракції Юрій Бойко, який представляє Східний регіон України, в інтерв’ю партійній газеті «Наша газета» №7 від 20 квітня 2017  «Правительство должно уйти в отставку» висловив думку про те, що уряд повинен йти у відставку з кількох причин, серед яких наводився факт зростаючої трудової міграції: «Правительство просто не знает, насколько тяжелая ситуация в стране… останавливаются целые отрасли промышленности, люди лишаются рабочих мест – 5 млн. человек вынуждены работать за границей».

 

Вердикт: НАПІВПРАВДА

Докази та аргументи:

Трудова міграція  вже давно з суто соціально-економічної проблеми українського суспільства перетворилася в один з індикаторів успішності урядів у сфері зайнятості населення. Зростання міграційного потоку вважалося негативної характеристики роботи урядів у різні часи.  Цю ідеологічну лінію у політичній полеміці використав і народний депутат України Юрій Бойко. Але проблема оцінки обсягів трудової міграції з України полягає у відсутності прямих даних офіційної статистики. П’ять мільйонів українців, що за твердженням Бойка «вынуждены работать за границей», є правдою лише в оцінці загальної кількісті українців, що знаходяться за кордонами України. Цю цифру підтверджують чиновники з Міністерства закордонних справ.  Але очевидно, що далеко не всі, хто перетнув кордон України, виїжджають з метою працевлаштування. І в цьому полягає проблема оцінки масштабів трудової міграції з України.

У публікації кандидата економічних наук, завідувача сектору Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олексія Позняка  «Оцінювання наслідків зовнішньої трудової міграції в Україні», надрукованої у другому випуску журналу «Демографія та соціальна економіка», засновником якого є Національна академія наук України та Інститут демографії та соціальних досліджень України, автор статті вказує та факт недостатності комплексних досліджень у питаннях визначення обсягів трудової міграції з України. Зокрема, загальнонаціональне опитування з трудової міграції, виконане Державним комітетом статистики України спільно з фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, було здійснене аж у середині 2008 р. Друге аналогічне загальнонаціональне обстеження, що виконувалося на замовлення Міжнародної організації праці, проводилося у квітні–червні 2012 р. Результати першого дослідження виявили, що протягом 2005 та першої половини 2008 р. за кордоном працювали 1,5 млн мешканців України, тобто 5,1 % населення України працездатного віку. Результати другого дослідження були більш «скромними» – кількість громадян віком 15–70 років, які з 1 січня 2010 р. до17 червня 2012 р. працювали або шукали роботу за кордоном, становила 1,2 млн осіб, тобто 3,4 % населення відповідного віку.

При цьому автор статті зазначає, що дослідження не враховує тих, хто переїхав на заробітки всією родиною, що не дає повної картини цього явища. Тому, на думку науковця, «реальні масштаби українського заробітчанства є більшими. У 2008 р. автор оцінив їх у 2,1 млн осіб» (ст. 171).  Оскільки стаття була надрукована влітку 2016 року, О. Позняк наводить прогнозні дані трудової міграції на кінець 2016 року  – до 2,25 млн осіб. На думку автора, у найближчі роки темпи трудової міграції зростатимуть.

Дослідження трудової міграції у 2014–2015 роках українського представництва Міжнародної організації з міграції «Міграція як чинник розвитку в Україні» наводять ще менші дані трудової міграції з України: «Відповідно до даних дослідження, проведеного в рамках проекту МОМ у 2014–2015 рр., за кордоном перебувають для здійснення трудової діяльності близько 700 тис. громадян з України».

Узагальнюючи вищенаведені експертні оцінки, можна стверджувати, що, незважаючи на посилення схильності до трудової міграції серед працездатного населення України, оцінка кількості українських заробітчан у 5 мільйонів осіб є надто перебільшеною.

 

Автор: Володимир Герасін