На засіданні Верховної Ради України 4 квітня 2017 року депутат від 35 виборчого округу (Дніпропетровщина, місто Нікополь, місто Покров, Нікопольський район) Андрій Шипко, вимагаючи негайної розробки державної комплексної програми підтримки української родини, заявив:

«Дорогі виборці, кожного дня на п’ятсот українців становиться менше. На жаль, українська нація вимирає. В 93 році нас було 52 мільйони, зараз – 42, і це не просто цифри, це майбутнє нашої держави. За даними ООН Україна посідає 172 місце в світі по темпах народжуваності, і за останні три роки картина тільки погіршилася…».


ВЕРДИКТ:  НАПІВПРАВДА


Кількість населення України та коефіцієнт народжуваності зменшилися, але це не свідчить про вимирання української нації.

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Одним із ключових показників соціально-демографічного розвитку кожної країни є динаміка кількості населення. За історію незалежності України лише в період з 1991 по 1993 рр. відбувався його приріст, а починаючи з 1994 року і до сьогодні – кількість населення стабільно зменшується. Андрій Шипко точно зазначив, що в 1993 році нас було 52 млн, а в 2017 році – вже 42 млн.

Депутат робить неоптимістичний висновок, що українці як нація вимирає, спираючись, з одного боку, на спад народжуваності, а з іншого – на шокуючу цифру смертності. Однак прогнози вимирання мають базуватися не на окремо «висмикнутих» цифрах, а на показниках природного приросту населення (різниці між народжуваністю та смертністю) взятих за весь період незалежності України. Також формально на суттєве зменшення кількості українців вплинув і той факт, що з 2014 року в статистичні дані не ураховують населення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зон проведення антитерористичної операції, а це близько 2,5 млн.

Спираючись на дані Державної служби статистики України можна стверджувати, що затяжний період спаду народжуваності в нашій країні був з 1991 по 2001 рр. З 2001 року спостерігалася позитивна динаміка, що тривала до 2012 р., а вже з 2012 р. розпочалася нова хвиля спаду народжуваності.

(Діаграма 1. Показники народжуваності в Україні 1991–2016 рр.)

На світовому ж рівні станом на 2016 рік за коефіцієнтом народжуваності в загальному рейтингу Україна знаходиться на 186 позиції, про що свідчать дані офіційного ресурсу Central Intelligence Agency. Розрахунок цього коефіцієнту, як важливого демографічного показника, у рамках прогнозування змін населення проводить Відділ народонаселення Організації Об’єднаних Націй Департаменту з економічних і соціальних питань. Щороку дані оновлюються, але результати публікують кожні два роки у спеціальному звіті під назвою «Перспективи світового народонаселення» (останній звіт вийшов у 2015 році).

Що стосується показників смертності, Андрій Шипко помилився, адже кожного дня помирає значно більше наших співгромадян.

Наприклад, за статистикою 2016 року в середньому щодня помирало 1594,6 українців. Проте, найбільших втрат населення Україна зазнала у періоди з 1991 по 1995 рр., коли смертність зростала, і з 1995 по 2005 рр. – коли залишалася стабільно високою із незначним коливаннями у бік спаду. За всю ж історію нашої держави піки смертності припадали саме на 1995 р. (792,6 тис) та 2005 р. (782 тис), коли у розрахунку в середньому щодня помирало по 2100 осіб. З 2005 року і до сьогодні йде тенденція до зменшення смертності.

(Діаграма 2. Показники смертності в Україні 1991–2016 рр.).

(Діаграма 3. Показники народжуваності і смертності).

Повертаючись до показника приросту/скорочення населення, як індикатора подальших перспектив української нації, то починаючи з 2012 року дійсно спостерігається поступове скорочення населення. При цьому Україна переживала і більш загрозливий період – з 1991 по 2005 рр., який стабільно демонстрував високі показники скорочення населення, з найбільшим даними у 2000 році (-373 тис). У загальному підсумку можна говорити про старіння нації, але не про її вимирання.

(Діаграма 4. Природне скорочення населення України 1991–2016 рр.).