Автор: Владислава Кременчуцька

Як часто у фільмах чи серіалах ви бачите людей, що сидять з ноутбуком у кав’ярні та щось натхненно пишуть? Вони виглядають такими зануреними у свою роботу і, водночас, зацікавленими. А чи так це насправді? Як часто ви бачите таких самих людей, але в реальному житті? Ми провели розслідування такого виду занятості як «Freelance» і розглянули його з усіх боків.

«Freelance» (далі — фриланс) – тип роботи без укладання офіційного довгострокового договору з роботодавцем, що передбачає самостійний пошук проектів та клієнтів для заробітку. Виходячи з цього визначення, фрилансер – людина, яка працює сама на себе і розвивається у даному напрямку. Фрилансер може одночасно виконувати проекти різних клієнтів, адже його в цьому ніхто не обмежує. У звʼязку із карантинними умовами попит на перехід у фриланс шалено росте, людям зручніше самостійно розпоряджатися своїми доходами, не залежати від ієрархії стосунків на робочому місті. Тож, як і чим насправді живуть фрилансери? Які ресурси мають та які в них права?

Фриланс у числах

Зазвичай фрилансери отримують свій заробіток за допомогою електронних платіжних систем. Так, за звітом однієї з них, а саме payoneer.com, у 2020 році вікова статистика фрилансерів року виглядає так:


Звісно, що ці показники залежать від певних факторів: досвіду, вільного часу, а також спеціальності. Як бачимо, більшість з них — люди молодого віку. Подивимось на їхні доходи по галузях.

Найбільшим попитом за 2019 рік виділяються IT-галузь та сфера креативних індустрій:

Фриланс з точки зору закону

Як не дивно, в українському законодавстві немає поняття «фриланс». Немає жодної статті, де було б чітко зазначено, що це за вид діяльності, які його особливості, а також в чому полягають права та обов’язки тих, хто працює у форматі «сам на себе». Тому, щоб працювати не «в тіні», а легально, юристи радять оформити ФОП.

Наприкінці лютого в уряді вирішили зайнятись врегулюванням фрилансу. За законом №4051 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи [1], а також за інформацією з Кабінету Міністрів України [2], фрілансерам обіцяють соцзахист, а значить відпустки та лікарняні за графіком, трудовий стаж, та, відповідно, пенсію в майбутньому. У трудовій угоді дозволено не визначати «графік роботи» окремим документом. Працівник і роботодавець гнучко вирішуватимуть це самостійно. Єдиний соціальний внесок сплачуватиметься лише за відпрацьовані години, а не від усієї мінімальної зарплати, як це було раніше. Ухвалений урядом законопроєкт ще досі не зареєстрували в парламенті. А діятиме він, як ми знаємо, лише тоді, коли його підтримають народні обранці.

Хто ці люди та як вони живуть?

Ми поспілкувались із фрилансерами різного досвіду та спеціальності, щоб отримати більш глибоке бачення цього питання.

Іван, 21 рік, трейдер з грудня 2020: «Я вирішив спробувати, тому що мені не вистачало фінансів:«Я багато чув про біржі криптовалют та світових активів, що за допомогою них можна примножувати свій дохід, не виходячи з дому. Мені було важко взяти себе в руки на початку шляху. Я був дуже безграмотним та лінивим, через це багато втрачав. Однак, коли я поглибився в цю сферу, мої спроби дали плоди. Разом з тим, я навчився управляти своїм капіталом, своїми емоціями, а також навчився зважувати факти.»

Кіра, 23 роки, digital дизайнер з 2017 року: «В мене були жахливі умови праці, начальник був дуже прискіпливий і навіть деспотичний, тому я швидесенько вилетіла на вулицю, не пропрацювавши й півроку. Я завжди мріяла працювати у творчій сфері, але навіть і не сподівалась на це, адже в мене нема освіти художника. І раптом згадала, що існує фриланс, де ти робиш те, що тобі цікаво, тож, чому б ні? Складніше за все – почати та зробити собі портфоліо, коли ти маленький беззахисний новачок у порівнянні з досвідченими людьми. На цьому моменті найголовніше – не здатись, а дивитись на їхні роботи та здобувати навички, та, відштовхуватись від цього, робити щось своє. Через певний час обов’язково буде результат. Навіть зараз я стикаюся з достойною конкуренцією, тому про це теж варто пам’ятати. З плюсів – повна незалежність та вільний графік, немає прив’язки до місця, а ще, ти сам обираєш, над яким проектом працювати.»

Юлія, 19 років, ілюстратор з лютого 2021 року: «Мені дуже хотілось розширити свої знання та навички, спробувати себе у чомусь новому. Оскільки я новенька у фрілансі, зараз я стикаюсь з «кідалами», яких, мабуть, ще більше, ніж самих фриланерів. В мене були випадки, коли я виконала свою роботу, скинула замовнику, а потім він одразу заблокував мене. Я сподіваюсь, що із часом на моєму шляху буде менше зустрічатися таких людей.»

Сергій, 21 рік, копірайтер з березня 2020 року: «Карантин позбавив мене роботи, але в той же момент познайомив із фрилансом, коли попит на нього шалено зростав. Я пишу класу, мабуть, з п’ятого, тому проблем з портфоліо в мене не було. Я не працюю на фрилансі у класичному розумінні, тобто не шукаю проекти на біржах, я співпрацюю з постійними замовниками і пишу тексти для блогу, інтернет-магазину та smm-агентства. Іноді бувають складнощі з самоорганізацією, іноді втрачається натхнення та не знаеш, про що писати, але це – дрібниці у порівнянні з тим, що це тобі може принести. До того ж, мені подобається відчувати себе корисним та знати, що люди купили товар через описання, яке зробив я.»

Анастасія, 20 років, відеомонтажер з 2018 року: «Я не мала конкретної причини, чому я прийшла у фриланс, мені стало просто цікаво. На початку шляху я не цінувала свою працю та виконувала проєкти не за гроші, а просто за хороший відгук. Намагалась зрозуміти, скільки часу в мене це забирає та чи можу я цим взагалі займатися. Чесно зізнатись, трішки шкодую, але це залишається моїм безцінним досвідом. Окрім управління своїм часом самостійно, на третьому році роботи розумієш, який клієнт тобі пише і що від нього чекати.»

Усім опитуваним ми задали питання, чи обізнані вони щодо нового проєкту закону про фриланс та чи хотіли б вони працювати за цими правилами. Усі вони одностайно зазначили, що закон не читали та не мають ніякого бажання переходити на узаконений фриланс, бо вважають, що такий хід погубить навіть цю сферу.

Висновки

Отже, захищати або гнобити фриланс ми не будемо, ситуація досить складна. Вона показує, що фрилансери — люди, які прагнуть працювати і здійснюють свою діяльність відповідально й не хочуть витрачати свій час на те, чого не знають і не розуміють. Це свідчить про те, що до розробки законодавчих актів щодо врегулювання сфери фрилансу самі фрилансери мало залучені. Більше того, якщо й буде прийнято закон, то затверджувати його будуть люди, які слабо обізнані в тому, як живуть, чим дишуть і які плани на майбутнє мають ці самі фрилансери.

Використані джерела

1. Проєкт закону №4051 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69838)
2. Сайт Кабінету Міністрів України (https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shvaliv-zakonoproyekt-pro-regulyuvannya-nestandartnih-form-trudovih-vidnosin)