Авторка: Ярослава Нікітюк
Матеріал опублікований на сайті Ostroh.info

В Острозі нині зареєстровані 84 громадські організації (далі ГО — ред.), тільки 2 з них припинили свою діяльність. Про це свідчать дані Реєстру громадських об’єднань. Чому в Острозі так багато ГО, чи всі вони на сьогодні є активними і чим вони займаються? Щоб це з’ясувати, ми поспілкувалися з експертами, представниками громадських організацій і влади.

Сьогодні ніхто достеменно не скаже скільки активних ГО в Україні. Механізм їх відкриття набагато простіший, ніж механізм закриття. Тому організацію можуть зареєструвати, а через певний період вона припинить активно функціонувати, проте її не закриють.

“Часто одні й ті ж небайдужі та діяльні люди, створюють чи мають відношення до створення декількох ГО. Тут більше складність в тому, щоб знайти адресу для реєстрації і пройти весь юридичний шлях створення ГО. Законодавство не забороняє «прописувати» різні ГО за однією адресою, тому інколи в декількох ГО вона спільна. Достеменно знати скільки ГО функціонують не тільки «на папері», а працюють насправді складно. Місцеві відділи управлінь, зазвичай, це у справах сім’ї та молоді, від органів влади періодично «оновлюють» реєстр ГО, які функціонують у місті. По суті, податкова фінансова звітність та  татистична фінансова звітність неприбуткових організацій, статус яких і мають ГО і які вони подають відповідно до податкової інспекції та в органи статистики, можуть свідчити про те, що ці ГО “живі” та функціонують” ,— вважає кандидатка політичних наук Наталія Малиновська.

Щоб проаналізувати активність громадського сектора Острога, ми поспілкувалися з колишньою заступницею міського голови Оксаною Ситницькою. Вона вважає, що велика кількість ГО не є поганою:

“Це свідчення того, що мешканці громади були активними, планували діяльність і, відповідно, створювали ГО. Інша річ, що не всі активні. І це теж нормальне явище: у когось діяльність продовжилася, хтось зупинився на реалізації кількох проектів. А хтось так і не розпочав свою роботу з тієї чи іншої причини”, — вважає Оксана Ситницька.

Що таке громадська організація?

Громадська організація — це добровільне об’єднання громадян. Їх створюють на основі спільних цінностей для того, щоб задовольнити й реалізувати свої інтереси. Це можуть бути культурні, професійні, гендерні, релігійні, етнічні, соціальні уподобання. Тобто для об’єднання має бути якийсь спільний інтерес.

На думку колишньої заступниці міського голови Оксани Ситницької, сьогодні будь-які рухи для покращення міста та територіальної громади неможливі без ГО.

Велика кількість грантових проєктів спрямовані саме на громадські організації, адже їх наявність у певній громаді свідчить про її активність. Також свідчить і про те, що її мешканці відповідатимуть за використання, зберігання, отримання й удосконалення продукту.

“Якщо громада неактивна, що б ви їй не приносили на блюдечку, вона не буде його оцінювати як слід. Біля першої школи депутат проспонсорував майданчик, і його через тиждень поламали. Коли ж реалізовували проект “Веселий дворик”, то громада долучилася до його реалізації. Повірте мені, якщо сьогодні там діти починають ламати гойдалку, а з вікна будинку бабуся це побачить, то вона побіжить і кричатиме, що викличе поліцію”, — говорить Оксана Ситницька.

Чому громадський сектор Острога малоактивний?

За словами Оксани Ситницької, з 84 організацій, що є в реєстрі, лише приблизно 20 є активними. Це переважно організації соціально-освітнього спрямування. Також пояснила, чому серед такої кількості ГО так мало активності.

“Буває, що організація створюється за потребою, наприклад, батьківські комітети. Без них неможливе самоврядування у закладах освіти. Такі ГО допомагають закладам освіти функціонувати, і вони мусять її створити, бо іншого виходу немає. Ще організації, які дають освітні послуги, наприклад, “Реверс”, мають вузьке спрямування. Вони є активними й популярними лише в певних колах, там де діти займаються певними видами освіти. За інтересами популярні ветеранські організації чи то воїнів Афганістану чи то АТО, чи то ветеранів праці. Вони відстоюють права й інтереси своїх членів. Власне, вони теж мають необхідність існувати”, — пояснює Оксана Ситницька.

Коли реєструвалися громадські організації?

Ми проаналізували, в яких роках відбулись найбільші спалахи активності громадських організацій.

На графіку видно, що найбільшу кількість ГО реєстрували 2003 та 2012 року. Можна допустити, що спалахи громадської активності припали на передреволюційний період.

“Це цікаве питання, тут, мабуть, треба глибше розбиратися. Але точно можна сказати, що революції не виникають просто так, для цього мають бути передумови. Кількість ГО, що зростає, є свідченням запиту суспільства на якісні зміни. Друге, в авторитарних режимах суспільству “не радять” цікавитися політикою. Рекрутація (— ред. Залучати людей до якоїсь справи) нових людей досить обмежена, тому вихід єдиний: включатися в громадську діяльність і м’якою силою намагатися тиснути на владу”, — пояснює політолог Віталій Лебедюк.

Чому громадські організації припиняють активну діяльність?

На думку Наталії Малиновської, основна причина, чому ГО перестають бути активними — втрата ентузіазму.

“Коли є певний інтерес і є активність від людей — вони її реалізують шляхом створення ГО і її подальшої діяльності. Люди часто загоряються, витрачають зусилля на те, щоб створити ГО. А коли вона вже зареєстрована, можливо навіть вдалося втілити якісь початкові задуми, інтерес може згасати. Громадський сектор здебільшого будується на ентузіазмі і активні люди також потребують підтримки. Часто трапляється, що є інтерес, є цікаві ідеї, але десь не вистачає натхнення чи підтримки, однодумців, партнерів або ресурсів”, — пояснює кандидатка політичних наук Наталія Малиновська.

Так, до прикладу, сталося з Острозькою міськрайонною громадською організацією “Мистецька асоціація імені Філліс Вудторп”. Її створили 2003 року, вона сприяла розвитку дітей: їх навчали англійської, вчили мистецтву.

“Фінансування не було основною проблемою, я завжди знаходила відгук на свої прохання і не лише у міської влади. Основна причина у тому, що я вичерпала свої життєві ресурси, проєкт завершився, ми випустили дітей, як і планувалось. На другий випуск у мене не вистачило емоційних сил. Тому, певно, я зараз і досліджую проблему профілактики особистісного вигорання, пошуку ресурсів відновлення”, — розповідає засновниця ГО Галина Гандзілевська.

Острозька міська молодіжна громадська організація “Станиця Острог-Пласту – Національної скаутської організації України” у 2000-х роках також була активною, проте зараз вона не проводить ніяких заходів.

На думку старшого пластуна Романа Шулика, її можна було викреслити з реєстру хоча б з причини, що в Пласті відійшли від концепції окремих організацій на місцях. Тобто є один зареєстрований центральний осередок Пласту, від якого є філії у різних містах. Їх не реєструють офіційно.

“Просто помаленьку всі люди дорослішали, роз’їжджалися в інші міста, тому проблемою Пласту в Острозі є непостійність кадрів. Багато хто реалізовувався у своїй сфері, багато хто створив сім’ї — це фактично теж відтягувало людей від активної діяльності в Пласті”, — розповідає Роман Шулик.

Які громадські організації активні зараз?

Активною громадською організацією є “Територія Змін”. Її зареєстрували в 2016 році й основним її спрямуванням є розвиток дітей та молоді. Саме їм належить створення простору “HUB316”, де підлітки можуть відпочити від навчання. “Територія змін” також реалізувала проєкт “Прайд” з неформальної освіти за кошти обласного бюджету. Його отримали за перемогу в конкурсі молодіжних проєктів.

“Коли є спільне бачення, місія та однодумці, які мають спільні цінності, тоді можна багато що зробити. Хороша команда, яка жертвує чимось своїм заради просування проектів, та добра атмосфера в команді допомагає довше працювати організації”, — коментує засновник ГО Олег Цимбалістий.

Ще однією активною є ГО “Братство імені князів Острозьких”. Її зареєстрували в 2012 році. Більшість членів — працівники культури, тому їхні задуми здебільшого стосуються культурної спадщини. Спочатку вони втілювали ідеї, які не потребували фінансування, наприклад, нічні екскурсії по місту. Утім нещодавно ця ГО активізувалась і заручилась фінансовою підтримкою. Одним із їхніх проєктів є “Вікна в історію”. Його реалізовували завдяки гранту з Європейського союзу в рамках проєкту “ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину”.

“Наша активність пов’язана з тим, що ми всі в місті й зацікавлені в його розвитку. ГО об’єднує працівників різних інституцій: відділу культури, історико-культурного заповідника, музею історії ОА”, — коментує співзасновник ГО Андрій Брижук.

Острозьке міське товариство захисту довкілля та тварин “Еко-друг” займається безкоштовною стерилізацією безпритульних тварин. Перший рік роботи їм фінансово допомагала Острозька академія, ще впродовж 3 років — міська рада. Цього року кошти, виділені на стерилізацію тварин, перевели на боротьбу з коронавірусом, тому гроші почали збирати самотужки.

“Я допомагаю тим, хто потребує допомоги. Я спалюю себе, своє здоров’я, своє серце, але якщо вже зв’язалась із цією справою, покинути її вже нереально”, — розповідає членкиня організації Світлана Панченко.

ГО “Братство спудеїв Острозької Академії” є також органом студентського самоврядування. А відповідно до закону України “Про вищу освіту”, у кожному закладі вищої освіти обов’язково має бути такий орган самоврядування. Братство спудеїв має захищати права й інтереси студентів, брати участь в управлінні навчальним закладом та надавати студентам можливості творчого та інтелектуального розвиватку.

Хто має бути ініціатором розвитку ГО в місті?

На думку колишньої заступниці міського голови Оксани Ситницької, якщо у владних структурах буде людина чи група людей зацікавлених у співпраці з ГО, то вони будуть активними. Якщо влада не зацікавиться співпрацею — організації поступово будуть “гаснути”.

“Люди мають самі створити громадську організацію і вже з ідеями прийти до органу місцевого самоврядування. Прийти і заявити: ми такі і такі, займаємось тим і тим, а співпрацю пропонуємо в такому і такому. Ініціатива має йти від самих громадян, але діяльність підтримуватись міською радою”, — підсумовує Оксана Ситницька.

“Основною причиною стабільної діяльності Братства спудеїв, на мою думку, є бажання студентів бути долученими до розвитку університету, мати можливість та інструмент захисту своїх прав і, звісно, мати платформу для організації позанавчальних активностей”, — вважає колишній голова Богдан Михальчук.

Також додає, що фінансування від університету також слід віднести до чинників стабільності ГО.

[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container]