2,5 квінтильйона (1018) байтів – саме такий обсяг даних генерують користувачі інтернету кожного дня. Мільярд мільярдів байтів кожних 24 години!!! Впродовж щонайменше трьох останніх років, коли й було створено 90% всіх цифрових даних!.. До 2025 року, за словами Г’юнджун Парка (Hyunjun Park), голови і співзасновника компанії зі зберігання даних Catalog, інтернет-спільнота здатна згенерувати 160 зетабайтів (трильйон гігабайтів) цифрової інформації. І це, як не парадоксально, зовсім небагато. Скажімо, інтернет речей ще рік тому згенерував 508 зетабайтів (1021) даних. Цілком закономірно виникає одразу два запитання: технологічне – де все це зберігати; і філософське – що з цим всім робити?! Адже сьогодні лише 1% усієї накопичуваної людством інформації піддається аналізові та використовується з якоюсь раціональною метою…
Отже, що робити з цим потоком цифрової інформації? Навчальний курс із журналістики даних, що відбувався в рамках проєкту «Використання даних у боротьбі проти маніпуляцій та дезінформації», частково відповів на це запитання. Візуалізувати! Перетворювати неприступні, непрозорі, шокуючі уяву масиви даних у зримі, інтуїтивно зрозумілі образи: карти, графіки, схеми та інфографіку. Прослухати дві лекції на цю тему змогли студенти ІІІ та IV курсів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Заняття в режимі онлайн 10 та 11 листопада 2020 р. провів асистент кафедри нових медій, слухач згаданих курсів, організованих чеською громадською організацією «Асоціація з міжнародних питань (AMO)» у співпраці з «Інтерньюз-Україна» та texty.org.ua, Ігор Полянський.
Студенти змогли ознайомитися з короткою історією розвитку журналістики даних у світі та в Україні, з’ясували спільності та відмінності між журналістикою даних, інфографікою та візуалізацією даних, а також дізналися, як можна розповісти історію за допомогою даних. Особливо заінтригував аудиторію аналіз типових помилок при візуалізації даних – більшість студентів зізналися, що самі регулярно припускаються їх, готуючи доповіді та навчальні матеріали для практичних занять на факультеті.
Втім, найбільший інтерес викликала частина лекції про роботу з даними – їхній пошук та подальше опрацювання. «На жаль, ні на лекціях із загальних журналістських дисциплін на кшталт «Теорії та методики журналістської творчості», ні на спецкурсах, скажімо, з «Системного аналізу в журналістиці» чи «Прикладних соціально-комунікаційних технологіях» ми не вивчаємо можливостей машинного опрацювання та аналізу даних, не кажучи вже про їх візуалізацію. Окремі аспекти цієї проблеми, пригадую, розглядали на курсі «Інфографіка новинного дизайну» та спецкурсі «Візуальна комунікація», однак зосереджувались більше на технічних моментах створення та редагування інформаційної графіки. Натомість справжнім відкриттям для мене стала робота з табличними даними та можливості їхньої інтерпретації, які відкриваються за умов грамотного використання Google Tables», – поділилася враженнями від прослуханої лекції студентка IV курсу Яна Шекеряк.
Заняття зі студентами-журналістами Львівського університету підтвердили великий запит на інформацію щодо журналістики даних та візуалізації даних, що існує в середовищі молодого покоління журналістів. З наступного навчального року спецкурс «Журналістика даних» з’явиться в навчальних планах кафедри нових медій факультету журналістики.