Критикуючи уряд Гройсмана, нардеп Вілкул «виштовхнув» Україну за рівнем життя на задвірки цивілізованого світу

Під час критичного виступу на адресу чинного Уряду з парламентської трибуни 4 квітня поточного року, народний депутат України, член фракції політичної партії «Опозиційний блок» Олександр Вілкул  заявив: «…До завершення імунітету уряду залишився тиждень, уряду у якого навіть нема реальної програми дій… Ми маємо розуміти, що залишить після себе ця влада. Перше. Знищену економіку. ВВП України з 13-го року зменшився вдвічі, навіть в доларах зі 183 мільярдів до 90 мільярдів. Україна увійшла до клубу найбідніших країн світу. Зовнішній борг зріс на 20 відсотків. Курс гривні впав більш ніж втричі.

Друге. Бідність. Середня зарплата за три роки навіть у валюті впала вдвічі, 13-й рік 450 доларів, зараз 230. Пенсії жебрацькі. Ціні зросли в декілька разів. За даними ООН вже 60 відсотків українців живуть за межею бідності. Мільйони втратили роботу.

Третє. Тарифи. Ціна на газ за три роки зросла в вісім разів. Опалення в п’ять разів. Електроенергія втричі».

Теза 1: «..Уряд, у якого не має реальної програми дій…»


ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ


Докази та аргументи:

На 27-му засіданні 4-ї сесії 7-го скликання Верховної Ради, що відбулася 14 квітня 2016 року,  народні депутати України  затвердили Володимира  Гройсмана на посаді голови Уряду. Новий голова Уряду з парламентської трибуни ознайомив парламентарів з основними напрями урядової програми. У той же день 223 голосами програма була прийнята. Текст програми разом зі звітом знаходяться на головній сторінці Урядового порталу.

 

Теза 2: «…ВВП України з 13-го року зменшився вдвічі, навіть в доларах зі 183 мільярдів до 90 мільярдів».


ВЕРДИКТ:  НАПІВПРАВДА


Якщо частина твердження щодо розмірів ВВП, обчислених у доларах США, надана правильно,  то теза про те що ВВП з 2013 року зменшився вдвічі не відповідає дійсності.

Проблема в тому, що інформація не повна. Вілкул не уточнив, про яке саме значення ВВП йдеться – номінальне чи  реальне. Адже Статистичною службою України  ВВП обраховується як у номінальних, так і реальних показниках.

Номінальний ВВП (ВВПн) – це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.

Реальний ВВП (ВВПр) – загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, які приймаються за базу, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.

Дефлятор ВВП — це відношення номінального ВВП до реального ВВП, тобто це індекс рівня цін вироблених товарів (послуг).

За даними держстату, кумулятивне падіння ВВП за вказаний період у відносному вимірі склало трохи більше 16 %. У  2014 році темпи падіння становили -6,6 % . У 2015 році у -9,8 %. А вже 2016 року реальний ВВП країни продемонстрував зростання.

Таблиця 1. Показники ВВП України у 2013–2016 роках у номінальному та реальному обчисленні (млн грн.)

Як видно з даних таблиці, як номінальний, так і реальний показники ВВП 2016 року зросли порівняно з 2013 роком. Відтак, твердження про двократне падіння (-100%)  ВВП ні в номінальному, ні в реальному вимірюванні за вказані роки не відповідає дійсності.  Але в умовах значного падіння обсягів виробництва у 2014–2015 роках та, відповідно, зростання щорічних значень дефлятора ВВП, падіння у грошовому вимірі стало суттєвим. Сума втрат за три роки перевищила один трильйон гривень (див. колонку «Різниця»).  А це у грошовому вимірі дійсно дорівнює половині реального ВВП за 2016 рік.

 

Теза 3: «…Україна увійшла до клубу найбідніших країн світу»


ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ


Докази та аргументи:

Провідною, визнаною світом міжнародною інституцією, що на постійній основі, з використанням різних методик обраховує рівень бідності країн,  є Світовий банк.  Одним з основних науково розроблених критеріїв для визначення економічного розвитку 218 країн світу та загального добробуту країн є метод, за яким визначається частка валового національного доходу на душу населення. Відповідно до цієї методики країни світу групуються на 4 групи:

-країни з низьким рівнем доходу на душу населення від $ 1025 та менше. До цієї групи Світовим банком віднесено 31 країну. Знаходяться вони переважно в Африці, Азії, Океанії та Латинській Америці;

  • країни з рівнем на душу населення доходом нижчим від середнього. Це країни з доходами на від $ 1026 до $ 4035. До групи віднесено 52 країни, у тому числі й Україну. Сюди також входять країни колишнього СНД, зокрема, Вірменія, Молдова, Узбекистан, Таджикистан;
  • країни з  доходами вище за середній, що мають дохід від $ 4 036 до $ 12 475. До цієї групи віднесено 58 країн, серед яких є й пострадянські – Російська Федерація, Грузія, Азербайджан, Білорусь, Казахстан;
  • країни з високим рівнем доходу, де частка ВНД на душу населення становить $ 12 476 або більше. Таких країн 79. Це найчисельніша група, до якої серед інших розвинених країн Заходу віднесено Естонію з Латвією.

 

Теза 4: «…Зовнішній борг зріс на 20 відсотків…»


ВЕРДИКТ:  НАПІВПРАВДА


Докази та аргументи:

У національних  рахунках обліковується два види зовнішньої заборгованості країни: валовий зовнішній борг та державний зовнішній борг.

Таблиця 2. Показники валового зовнішнього боргу (млрд $)

За даними Міністерства фінансів, за вказаний період валовий зовнішній борг скоротився на 28,5 млрд $, а не зріс, як стверджував політик.

А ось державний зовнішній борг дійсно зріс.  Зростання становило понад 8 млрд $, що становить 21,5%.

Таблиця 3. Показники державного зовнішнього боргу (млрд $)

 

Теза 5: «…Ціни зросли в декілька разів»


ВЕРДИКТ:  НАПІВПРАВДА


Докази та аргументи.

Якщо порівняти за допомогою інфляційного калькулятора  Статистичної служби України, рівень цін грудня  – останнього місяця 2016 року з рівнем цін 2013 року, то індекс зростання становить 202,1 %. Тобто ціни у часовому періоді 2013 рік – грудень 2016-го зросли трохи більше ніж у два рази.

 

Теза 6: «…За даними ООН вже 60 відсотків українців живуть за межею бідності».


ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ


Докази та аргументи:

Вимірюванням рівня бідності населення країн світу займається Світовий банк. ООН тільки використовує у своїй роботі показники, що обраховуються СБ. Для проведення міжнародних зіставлень на початку 80-х років минулого століття Світовий  банк почав використовувати в якості риси абсолютної бідності дохід в 1 долар на людину в день за паритетом купівельної  спроможності. Згодом межа «світової» бідності була підвищена до 1,08, 1,25, а з 2012 року – до 1,9 долара. Крім того, у розрахунок бідності береться географічне розташування країни, за якими Світовий банк поділив країни світу на 7 груп.

Для проведення зіставлень між країнами з різним рівнем економічного розвитку, крім критерію оцінки абсолютної бідності в 1,90 долара, використовується ще кілька «меж бідності». Україна віднесена до групи європейських та центрально-азійських країн, для яких встановлена межа бідності, що скоригована на паритет купівельної спроможності країни  (ППС) на рівні 5 доларів на день. У бюлетені Світового банку  «Україна Економічний огляд»   за квітень 2017 року економісти СБ не поділяють песимізму народного депутата України щодо оцінок рівня бідності в Україні:

«Після значного підвищення торік, рівень бідності почав скорочуватись у 2016 році. Доходи населення суттєво скоротилися у 2015 році через глибоку економічну рецесію і високу інфляцію. Помірна бідність (розраховується Світовим банком за національною методологією) зросла з 15 % у 2014 р. до 22 % у 2015, тоді як рівень бідності, що передбачає витрати менше ніж 5 доларів на день за паритетом купівельної спроможності у 2005 р. зріс з 3,3 відсотків у 2014 році до 5,8 відсотків у 2015.

У 2016 році реальні доходи населення підвищились за рахунок сповільнення зростання споживчих цін та відновлення економічного зростання. Інфляція скоротилась із 43,3 % наприкінці 2015 року до 12,4 % – у 2016 році, за рахунок стабілізації ситуації на валютному ринку та поміркованої монетарної політики, тоді як зростання реальної заробітної плати становило 11,6 % у річному співставленні у грудні 2016».

 

Теза 7: «Середня зарплата за три роки навіть у валюті впала вдвічі: 13-й рік –  450 доларів, зараз 230».


ВЕРДИКТ:  НАПІВПРАВДА


Докази та аргументи.

Якщо твердження щодо двократного падіння середньої зарплати, обрахованої у доларах США, за період з 2013 по 2016 з несуттєвим відхиленням можна вважати правдою, то вимірювання середньої зарплати Державною службою статистики в номінальному та реальному вимірі доводять інше.

Таблиця 4. Середньомісячна номінальна і реальна заробітна плата

Як видно з таблиці, падіння реальної заробітної плати спостерігалося два роки поспіль – у 2014–2015 роках. Тож твердження про двократне (-100%) падіння середньої заробітної плати за 3 роки не відповідає дійсності.

 

Теза 7: «…Мільйони втратили роботу»


ВЕРДИКТ:  НАПІВПРАВДА


Докази та аргументи:

За даними Статистичної служби України кількість зайнятого населення працездатного віку на кінець 2013 року становила 18 млн 901 тис. осіб при кількості безробітних у 1 млн 576 тис. У останньому кварталі 2016 року кількість зайнятого населення становила 16 млн 100 тис. осіб при наявності 1 млн 700 тис. безробітних.

Якщо порівнювати кількість зайнятого населення у 2013 році з останнім кварталом 2016 року, то різниця дійсно становить трохи більше 2 млн осіб. І тоді теза про «втрату мільйонами українців роботи» за 3 постреволюційні роки є істинною. Але антитезою до твердження депутата є показники кількості безробітних. Вони, за великим рахунком, не надто «прогресували» – зростання кількості безробітних з 2013 до кінця 2016 року не перевищило 10 %. Така статистика ринку праці за три роки дає підстави стверджувати, що за умов досить відчутного для країни зменшення кількості зайнятих осіб, рівень безробіття змінився не суттєво. А це, скоріш за все, може свідчити про «тінізацію» ринку праці та посилення імміграційних процесів. Спостереження підтверджується і відносним виміром зайнятості в Україні – показником рівня безробіття виконаного за методологією Міжнародної організації праці. У IV кварталі 2013 року цей рівень становив 7,7 % і зріс до 10,6 %  на кінець 2014 року. У 2015 році відбулося падіння до 8,8 %.На кінець 2016 року рівень безробіття знову трохи піднявся до 9,7 %. Висхідна динаміка рівня безробіття та її коливання протягом трьох років, що обраховується у середньому 1-3-відсотковими пунктами, у фізичному вимірі може сягати лише кілька сотень тисяч осіб і аж ніяк не «мільйонів».

Теза депутата про втрату робочих місць мільйонами українців не має абсолютної доказової бази головним чином за рахунок незначного зростання кількості безробітних за цей період. Та є проявом гіперболізації  масштабів і суті негативних процесів, що мають місце на ринку праці України.

Графік 1. Рівень безробіття населення віком 15–70 років (у % до економічно активного населення відповідного віку)

 

Теза 8. «…Тарифи. Ціна на газ за три роки зросла в вісім разів. Опалення в пять разів. Електроенергія втричі».


ВЕРДИКТ:  НАПІВПРАВДА


Докази та аргументи:

Ціна на газ

Вілкул наводить надто узагальнену інформацію, не обтяжуючи для більш точного розуміння динаміки зростання, подробицями. Відповідно до постанови НКРЕКП № 812 від 13.07.2010 було встановлено роздрібні ціни для населення, які діяли до середини 2014 року. За цією постановою тарифи мали 4 градації, які залежали від обсягів споживання. З 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) діє гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6 879 гривні за 1 тис. куб. метр.

 Таблиця 5. Роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення

З огляду на дані таблиці тезу депутата про восьмикратне зростання цін на газ хоча і можна віднести до правдивої, але вона надто спрощена і відповідає дійсності лише частково.

Ціни на теплову енергію

Як відомо, НКРЄКП затверджує тарифи на теплову енергію індивідуально кожній конкретній теплогенерації окремо. Тому для обрахування зростання на теплову енергію за приклад візьмемо комунальне підприємство «Міські теплові мережі», що обігріває багатоквартирний житловий сектор Запоріжжя. Відповідно до затвердженого тарифу НКРЕКП у грудні 2012 року, тариф на теплову енергію (у опалювальному сезоні 2012/2013) для будинків із встановленими лічильниками становив 281,16 грн. за Гкал. Останній раз національний регулятор встановлював ціни на тепло у січні 2017 року. Для запорізького виробника тепла був затверджений тариф 1209,12 грн за Гкал. Відповідно на прикладі мешканців Запоріжжя з 2013 року ціна зросла в 4,3 разу.

Ціни на електроенергію

У 2013 році національний регулятор встановив для населення наступні тарифи: 0,28 грн. за кВт год при споживанні до 150 кВт год; та 0,36 грн. при споживанні від 150 кВт год. З 1 березня по 31 серпня  2016 року діяв тариф 0,50 коп. за обсяг, спожитий до 100 кВт год  та 0,99 грн кВт год  за обсяг, спожитий понад 100 кВт год  на місяць. Таким чином, тарифи підвищили в 1,78 та, відповідно, 2,75 разу.

 

Автор: Володимир Герасин

Напишіть відгук